Перетинати кордон - це завжди щось хвилююче : якоïсь уявноï черти, створеноï з дерев’яного забору, [...] достатньо, щоб все змiнити, навiть оточуючий краєвид : те саме повiтря, та сама земля, але дорога не зовсiм така сама, змiнюються малюнки дорожнiх знакiв, пекарнi вже не зовсiм схожi на те, що ми звали хвилину тому пекарнею, власне хлiб має не таку саму форму [...].